У 1902—1905 рр. на краю військового містечка збудували велику церкву імені св. Інокентія Іркутського, якого вважали небесним покровителем полку.
Військове містечко за роки революції та громадянської війни було зруйноване, а храм, що якось уцілів, у 1919 р. переосвятили в імя Покрови Пресвятої Богородиці.
В оздоблені Полкової церкви головна роль відведена художнім і технічним якостям цегли. Формами храм нагадує російські церкви XVII ст., наслідування яких на схилі імперії Романових вважали прикметною ознакою "національного стилю".






